7 січня вступив у дію ЗУ № 2229-VIII “Про запобігання та протидію домашньому насильству”. Загалом, у самому законі поняття домашнього насильства визначене як умисне систематичне психологічне, фізичне та економічне насильство з боку родича, чоловіка/дружини. Наслідками можуть бути моральні та фізичні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, загроза здоров’ю чи життю.
Домашнє насильство. Яким воно буває?
Існують наступні види домашнього насильства:
- фізичне насильство: побої, тілесні ушкодження, удушення, ляпаси по обличчю, штовхання, використання зброї, позбавлення їжі, відмова надати допомогу, коли того потребує хвора чи вагітна жінка;
- психологічне насильство: ігнорування почуттів, образи переконань, віросповідання, походження, приниження. Також сюди слід віднести знущання над тваринами на очах у потерпілої, покарання дітей, обмеження свободи, дій, погрози нанесення фізичної шкоди;
- сексуальне насильство: гнів на ґрунті ревнощів, примус до сексу з іншими людьми проти волі або примус споглядати тощо;
-
економічне насильство: вилучення чи обмеження грошей, контроль над надходженнями та фінансовими витратами.
Що передбачає новий закон?
За умисне вчинення будь-якого виду насильства (тілесні ушкодження, моральні, образи, переслідування, позбавлення житла, одягу, їжі, грошей і т. д.) передбачено штраф у розмірі від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів або призначення громадських робіт строком від 30 до 40 годин. Також домашнього насильника можуть притягнути до адміністративного арешту на 7 діб.
За повторне правопорушення протягом року особу, яку вже притягали до одного з видів покарань, каратимуть штрафом від 20 до 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Також можуть приписати громадські роботи строком від 40 до 60 годин. Або ж домашнього агресора можуть притягнути до адміністративного арешту до 15 діб.
Що стосується повнолітніх насильників, то окрім покарання строком до 3 місяців можуть застосувати наступні заходи:
- заборонити знаходитись удома разом із потерпілим;
- обмежити спілкування з дитиною, якщо насильство було вчинене проти чи на очах у дитини;
- заборонити приходити у ті місця, де буває потерпіла особа (будинок, робота, навчання тощо);
- заборонити контактувати з потерпілим (спілкування, переписка, через інших людей передавати будь-яку інформацію);
- відправити на програму для подібних кривдників.
Якщо особа, яка завдала шкоди не виконала обмежувальні заходи чи умисно ухиляється від проходження відповідної програми, то на неї чекає покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців. Або ж це може бути обмеження волі строком до 2 років.
Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Сімейне право.
