Верховний Суд підтвердив захист клієнтки від стягнення 8,3 млн грн за чужим боргом

Контекст справи

Іноземний стягувач намагався виконати арбітражне рішення проти українського товариства не лише за рахунок майна самого боржника. У межах виконавчого провадження він просив звернути стягнення на 8 337 556 грн, які нібито мала повернути товариству наша клієнтка.

Клієнтка не була боржником за арбітражним рішенням. Її намагалися залучити до виконання чужого зобов'язання як особу, що начебто має заборгованість перед основним боржником.

Перша перемога

Київський апеляційний суд розглядав заяву стягувача як суд першої інстанції. Адвокат Валерій Пономаренко надав договори поворотної фінансової допомоги та платіжні документи, які підтверджували зміст правовідносин клієнтки з товариством.

Суд встановив, що строк користування коштами за договорами становить 10 років і на момент розгляду не закінчився. Тому 20 квітня 2026 року суд відмовив у зверненні стягнення на 8 337 556 грн клієнтки. Цей етап описано в попередньому кейсі про захист від стягнення 8,3 млн грн.

Іноземний стягувач оскаржив цю частину ухвали до Верховного Суду. Він наполягав, що строк повернення коштів уже настав, ставив під сумнів достовірність договорів і просив витребувати їхні оригінали та призначити технічну експертизу.

Стратегія у Верховному Суді

Адвокат Валерій Пономаренко подав відзив на апеляційну скаргу та відстояв позицію клієнтки у судовому засіданні Верховного Суду.

Захист утримав справу в чітких межах статті 440 ЦПК України. За цією процедурою стягнення можна звернути лише на заборгованість третьої особи, яка не оспорюється або вже підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Доводи опонента самі показували, що безспірного боргу немає. Сторони сперечалися про існування і зміст зобов'язання, строк повернення коштів, достовірність договорів та правове значення фінансової звітності. Вирішувати ці питання у спрощеній процедурі звернення стягнення на кошти третьої особи суд не може.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд погодився, що стаття 440 ЦПК України не дозволяє в межах такої заяви встановлювати наявність цивільного зобов'язання, оцінювати правомірність набуття коштів або вирішувати спір про право.

Суд окремо зазначив: якщо третя особа заперечує сам факт або зміст заборгованості, а для перевірки вимог потрібно досліджувати договори, строки та інші спірні обставини, така заборгованість не є безспірною. Тому заявники не довели підстав для звернення стягнення на кошти клієнтки.

Результат

17 вересня 2026 року Верховний Суд залишив апеляційну скаргу іноземного стягувача без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду в частині відмови у зверненні стягнення на 8 337 556 грн клієнтки залишено без змін.

Постанова набрала законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

У цій процедурі остаточно підтверджено: кошти клієнтки не можуть бути використані для погашення чужого боргу без доведеної безспірної заборгованості або судового рішення про її стягнення.

Роль адвоката

• адвокат Валерій Пономаренко захистив клієнтку від звернення стягнення на 8 337 556 грн у Київському апеляційному суді;
• підготував відзив на скаргу іноземного стягувача до Верховного Суду;
• представив позицію клієнтки у судовому засіданні;
• довів, що спір про договори, строки та саме існування боргу виключає застосування статті 440 ЦПК України;
• зберіг для клієнтки позитивний результат у фінальній судовій інстанції.