Адміністративне судочинство повинне захищати права особи.
Доказування у податкових спорах – це збір інформації про події та дії, що надається органами Міністерства доходів і зборів України, і передача її до суду для подальшого аналізу. Такий збір може бути вимогою суду або ж виконується за власним бажанням сторін.
Характерні риси такого доказування у адміністративному судочинстві часто зумовлені принципом офіційного з’ясування всіх обставин справи.
Кодекс адміністративного судочинства вказує на те, що суд виконує ті заходи, що необхідні, щоб з’ясувати всі потрібні обставини. Це може бути у формі вимоги від сторін. Тобто ухиляння від подання доказів, що вимагаються, тягне за собою відповідальність.
Тому кожна сторона справи має довести обставини, що на них ґрунтовані її вимоги (або ж заперечення, що вона висуває). У випадку, коли особа не може самостійно надати докази, то має вказати причини цього. Що чи хто їй перешкоджає у пошуку та зборі таких доказів, а також вона зобов’язана надати інформацію про місце доказів, де їх можна знайти, хоча б теоретично.
Якщо ж суд вимагає тих доказів, яких не вистачає, але жодна сторона не надає їх, то рішення приймається на підставі тих доказів, що вже є у справі.
Якщо говорити про особисту участь сторін у судовому процесі, то варто сказати про таке. Суд може ухвалити рішення про виклик сторони чи третьої особи для надання пояснень чи свідчень.
Конкретно у випадках податкових спорів , Вищий адміністративний суд України роз’яснює іншим судам особливості застосування податкового законодавства. Роз’яснення надаються у формі листів.
Такий обов’язок доказування в податкових спорах включає необхідність надавати ті докази, що мають підтверджувати обставини сторін. Проте варто звернути увагу на те, що крім факту надання таких доказів, треба і дослідити їх та переконати суд у їх достовірності. Тобто, сам факт наявності доказів ще не дає можливості розраховувати на позитивне вирішення справи.
Є два види процесу доказування: розшуковий та змагальний.
Розшуковий передбачає те, що основну роль грає суд, а сторони не мають права досліджувати докази. Суд має більше прав і сам розшукує потрібні йому докази. А от змагальний різновид має протилежні характеристики. У ньому відповідальність за збір доказів покладена на сторони, вони активні і на них лежить відповідальність і за збір, і за обґрунтування потрібних доказів. А суд на їх основі приймає рішення.
Адміністративні суди передбачають поєднання обох різновидів. А переважає така форма, як змагальний процес із елементами розшукового. Важливо сказати, що активність суду ніяк не заперечує змагальну дію сторін. Але він також не може бути просто спостерігачем. Справа має бути досліджена цілісно і всебічно.
Для того, щоб ви були упевнені у своїй правоті, змогли вчасно та достовірно обґрунтувати докази у судових спорах за вимогою суду чи ж за власною ініціативою, радимо звернутися до фахівців. Юристи проекту «Ваш юрист» допоможуть розібратися саме з вашою ситуацією, врахують всі обставини та нададуть вичерпну інформацію за справою.
