Автор подкасту – Адвокат Пономаренко Валерій
текстова версія подкасту:
Сьогодні поговоримо про важливий документ, який може суттєво вплинути на життя кожного українця, хто користується банківськими послугами. Мова йде про Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, який підписали найбільші банки України 10 грудня 2024 року.
Мене звати Валерій Пономаренко, я адвокат, і це дев’ятнадцятий епізод юридичного подкасту спеціально для сайту Ваш Юрист.
Почнемо з того, що цей документ з’явився не просто так. За твердженням підписантів Меморандум напряму пов’язаний з процесом євроінтеграції України. Банківський сектор визнає свою ключову роль у цьому процесі і намагається адаптувати свою роботу до європейських стандартів. Особливо це стосується обслуговування фізичних осіб та підприємців.
Якщо говорити простими словами, банки намагаються зробити фінансову систему більш прозорою. Вони прагнуть мінімізувати тіньові операції та забезпечити кращий контроль за рухом коштів. Це має допомогти державі ефективніше збирати податки та фінансувати критично важливі сфери, зокрема оборону.
Звучить це все правильно і логічно, але диявол, як завжди, криється в деталях. З одного боку в Преамбулі Меморандуму банки декларують, що базовими принципами цього Меморандуму є забезпечення недоторканості приватної власності, що забезпечує вільний доступ та розпорядження власними коштами та заощадженнями для добросовісних клієнтів, що сприятиме зміцненню довіри населення до фінансової системи, а також дотриманню добросовісної конкуренції між надавачами платіжних послуг. З іншого – вводять додаткові перевірки та обмеження, про які ми поговоримо далі.
Важливо розуміти, що цей меморандум – це спроба банків уніфікувати свої підходи. Тобто, щоб правила гри були однаковими для всіх. Це має запобігти ситуації, коли клієнти “бігають” між банками в пошуках того, де менше перевірок чи обмежень, адже саме так наразі виглядає квест звичайного українського споживача банківських послуг.
Проте виникає логічне питання – чи не призведе це до надмірного контролю за фінансами громадян? Де той баланс між безпекою фінансової системи та зручністю для звичайних користувачів? Чи вдалося підписантам Меморандуму його знайти?
ОСНОВНІ НОВОВВЕДЕННЯ
Це нововведення настільки важливе, що потребує окремого обговорення. Власне, з певного моменту ми всі звикли вільно розпоряджатися своїми коштами – переказувати гроші родичам, сплачувати за великі покупки, перераховувати кошти між своїми рахунками. Тепер все це може опинитися під пильним контролем банків.
Згідно з меморандумом, банки запроваджують принципово новий підхід до переказів. Якщо ви не можете документально підтвердити свої доходи, вас чекають серйозні обмеження. Для клієнтів “високого ризику” встановлюється ліміт у 50 тисяч гривень на місяць. Здавалося б, непогана сума? Але давайте порахуємо – це трохи більше 1600 гривень на день. Для багатьох підприємців або людей, які здійснюють великі разові покупки, це може стати серйозною проблемою.
Але й це ще не все. Для клієнтів “середнього” та “низького” ризику банки запланували поетапне зниження лімітів. З лютого 2025 року – до 150 тисяч на місяць, а з червня 2025 – вже до 100 тисяч. І це, зверніть увагу, для клієнтів, що на думку банку не є ризиковими.
Цікаво розібратися, як банки визначатимуть рівень ризику клієнта. У меморандумі про це сказано досить розмито – банки застосовуватимуть “власний ризик-орієнтований підхід”. Тобто, кожен банк сам вирішуватиме, наскільки ви “ризиковий” клієнт.
Ліміти можливо збільшити, але для цього доведеться надати банку документальне підтвердження своїх доходів. Банки готові приймати різні документи: довідки про доходи, податкові декларації, зарплатні відомості. Навіть електронні документи підійдуть – можна буде використовувати довідки ОК5 та ОК7.
Окремо варто звернути увагу на винятки. Меморандум передбачає, що обмеження не торкнуться зарплатних клієнтів, людей з підтвердженими доходами та ідентифікованих волонтерів. Це логічно в контексті того, що банки хочуть стимулювати перехід до прозорих фінансових операцій.
А тепер давайте поміркуємо про наслідки. Перше – це може призвести до суттєвого збільшення попиту на послуги з “обілення” доходів. Друге – ймовірно, частина грошових потоків піде в “тінь” або перейде на альтернативні способи розрахунків. Третє – це може стати серйозним викликом для малого бізнесу, особливо для тих, хто працює з готівкою.
Важливо розуміти й те, що ці обмеження – не тимчасовий захід. Це частина глобальної стратегії банків щодо підвищення прозорості фінансової системи. Банки прямо заявляють про створення “уніфікованої ринкової практики” – тобто, ці правила будуть діяти скрізь.
Що це означає для пересічного українця? Якщо ви отримуєте офіційну зарплату або маєте інші задекларовані доходи – особливих проблем не буде. Але якщо частина ваших доходів неофіційна, або ви просто не хочете розкривати банку всі джерела надходжень – готуйтеся до того, що ваші фінансові можливості будуть обмежені.
І останнє, про що варто замислитись – це питання приватності. Так, банки аргументують ці нововведення боротьбою з тіньовою економікою та фінансуванням тероризму. Але де та межа, за якою контроль за фінансовими операціями перетворюється на надмірне втручання в приватне життя? Це питання наразі залишається відкритим.
Далі про інші важливі обмеження, які запроваджують банки.
Перше – це обмеження кількості рахунків. Цитую прямо з меморандуму: “поточні рахунки в одній валюті – не більше 3 рахунків для клієнтів без документально підтверджених джерел доходів.” Здавалося б, навіщо комусь більше трьох рахунків? Але багато підприємців використовують різні рахунки для різних цілей – одні для бізнесу, інші для особистих витрат, окремі для закупівель чи податків.
Важливий нюанс – це обмеження не стосується депозитних та кредитних рахунків. Також воно не зачепить рахунки, відкриті для державних програм, таких як “єВідновлення” чи “Національний кешбек”. Але все одно, це суттєве обмеження свободи фінансового планування.
Тепер про нічний час. Банки вирішили особливо прискіпливо перевіряти операції, які здійснюються з 24:00 до 06:00. Чому? У меморандумі говориться про “забезпечення захисту коштів клієнтів та унеможливлення шахрайських операцій”. Звучить логічно, але може створити незручності для тих, хто працює вночі або веде бізнес з партнерами в інших часових поясах.
І нарешті, про ФОПів. Тут банки виявили особливу “турботу” про підприємців першої групи та новостворені ФОПи. Для новачків (до шести місяців роботи) буде застосовуватися, цитую: “поглиблене вивчення його бізнес-діяльності під час встановлення ділових відносин”. Простими словами, вас будуть перевіряти з особливою ретельністю.
Що це означає на практиці? Банк буде цікавитися всім: суттю вашого бізнесу, його масштабами, видами діяльності, послугами які ви надаєте, обсягами операцій які плануєте проводити. І головне – все це потрібно буде якось документально підтверджувати.
Для ФОПів першої групи встановлять “посилений моніторинг операцій за рахунком відповідно до суми середньомісячного доходу”. Тобто, якщо ваші обороти раптом перевищать середньомісячні показники – готуйтеся пояснювати звідки гроші.
Цікаво, що для ФОПів на загальній системі оподаткування або другій-третій групі єдиного податку підхід буде м’якшим. Але й тут банки залишають за собою право на “вивчення клієнта відповідно до власного ризик-орієнтованого підходу”.
А тепер ще одна родзинка Меморандуму – банки створюють систему обміну інформацією про підозрілих клієнтів. Якщо ваша діяльність викличе питання в одному банку – про це дізнаються й інші. По суті, створюється єдина система фінансового контролю.
Що це все означає для бізнесу? Насамперед – необхідність максимальної прозорості. Якщо ви плануєте відкривати ФОП, готуйтеся детально документувати всі аспекти своєї діяльності. Якщо вже працюєте – можливо, варто переглянути свої бізнес-процеси, щоб відповідати новим вимогам банків.
Всі ці зміни банки-підписанти планують впровадити одночасно. Тобто не вийде, як раніше, перейти до більш лояльного банку. Правила гри стануть однаковими для всіх.
ПРАВОВІ АСПЕКТИ
Варто звернути Вашу увагу на те, що сам меморандум позиціонується як “декларація намірів”. Це прямо зазначено в тексті: “Цей Меморандум є декларацією намірів Надавачів Платіжних Послуг-учасників Меморандуму брати участь у застосуванні рівних для всіх учасників платіжного ринку заходів”.
Тобто, формально – це просто домовленість банків між собою. Протокол про наміри, так би мовити. Не закон, не постанова НБУ, навіть не обов’язкове до виконання розпорядження. Просто банки домовились грати за певними правилами. І тут можуть бути нюанси.
По-перше, кожен банк сам вирішує, як саме впроваджувати ці “правила гри”. Чи не впроваджувати. Цитую меморандум: “умови застосування ризик-орієнтованого підходу кожен банк визначатиме самостійно згідно з власною політикою, банківськими підходами та чинним законодавством України”. Звучить досить не конкретно, чи не так?
По-друге, виникають серйозні питання щодо того, наскільки ці обмеження відповідають законодавству про захист прав споживачів. Адже фактично банки домовляються про обмеження прав своїх клієнтів на користування власними коштами. І роблять це не на підставі закону, а на основі добровільної угоди між собою. Змови, якщо хочете.
Надцікавим є момент з обміном інформацією про клієнтів між банками. З одного боку, меморандум передбачає створення “централізованого реєстру сумнівних клієнтів”. З іншого – виникають питання щодо відповідності такого обміну інформацією закону про захист персональних даних.
Є ще один важливий нюанс. Меморандум відкритий для підписання всіма надавачами платіжних послуг. Але що буде з тими, хто не приєднається? Чи не створить це нерівні умови на ринку? І чи не суперечить це антимонопольному законодавству?
Банки намагаються убезпечити себе, вказуючи що “перелік напрямів співпраці в межах цього Меморандуму не є вичерпним і може доповнюватися за згодою Надавачів Платіжних Послуг-учасників Меморандуму”. Тобто, правила гри можуть змінюватися в процесі.
Окремої уваги заслуговує питання оскарження дій банків в рамках цього меморандуму. Якщо банк обмежив ваші операції, посилаючись на внутрішні правила впровадження меморандуму – як це можна оскаржити? Адже формально меморандум не є нормативним документом.
Що це означає для простих користувачів банківських послуг? Насамперед – певну правову невизначеність. Банки отримують досить широкі повноваження щодо контролю за фінансовими операціями, але механізми захисту прав клієнтів залишаються не до кінця зрозумілими.
Можливо, саме тому в меморандумі з’явився пункт про “наступний етап” у 2025 році. Банки розуміють, що потрібно буде доопрацьовувати ці механізми, особливо в частині захисту прав споживачів та відповідності законодавству.
За великим рахунком, цей меморандум – це спроба банків самостійно врегулювати ринок. Але чи не призведе це до надмірного обмеження прав клієнтів? І чи не варто було б спочатку створити відповідну законодавчу базу? Питання залишаються відкритими.
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД
Давайте подивимось на міжнародний досвід впровадження подібних обмежень і моніторингу банківських операцій.
Почнемо з Європейського Союзу, оскільки наш меморандум нібито наближає нас до європейських стандартів. У ЄС діє Директива 2015/849 (Fourth Anti-Money Laundering Directive) та її оновлена версія – Fifth AML Directive. Але там підхід дещо інший. Банки дійсно моніторять підозрілі операції, але немає таких жорстких лімітів на перекази для звичайних клієнтів.
Цікавий приклад – Польща. Там банки також посилено перевіряють походження коштів, але роблять це переважно для операцій понад 15 000 євро, а не 2-4 тисячі євро, як це бачать підписанти меморандуму. При цьому немає обмежень на кількість рахунків чи на час здійснення операцій.
У Великій Британії діє система “Know Your Customer” (KYC), але вона значно гнучкіша за те, що пропонується в українському меморандумі. Банки оцінюють ризики індивідуально, і обмеження встановлюються на основі реальної історії операцій клієнта, а не фіксованих лімітів.
Показовий приклад – Естонія, яка пережила масштабну цифрову трансформацію. Там банки активно використовують автоматизовані системи моніторингу, але фокус робиться на виявленні підозрілих схем, а не на обмеженні звичайних користувачів.
Натомість у Китаї діє досить жорстка система контролю за фінансовими операціями. Там банки справді обмежують перекази та кількість рахунків, особливо для міжнародних операцій. Але це частина загальної політики державного контролю за фінансовою системою.
Що це означає для України? Схоже, що наші банки обрали один з найбільш жорстких варіантів регулювання, навіть жорсткіший за той, що існує в більшості європейських країн. І це при тому, що в нас значно більша частка готівкових розрахунків та тіньової економіки.
Можливо, варто було б спочатку вивчити досвід країн, які успішно пройшли шлях детінізації економіки – наприклад, Грузії чи країн Балтії, де зміни впроваджувались поступово і з меншими обмеженнями для звичайних користувачів.
Бізнесу та громадянам нелегко і без того, Україна у стані війни майже три роки. Чи доречно ускладнювати громадянам життя у сфері банківського обслуговування? Чи варто провокувати на відкат від безготівкових в бік кешових чи криптовалютних операцій?
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
Настав час поговорити про те, як підготуватися до нових банківських реалій. Давайте без паніки розберемо, що можна зробити вже зараз, щоб потім не бігати в останній момент збираючи довідки.
Найперше – подивіться на свої типові місячні перекази. Якщо вони перевищують 100 тисяч гривень – час думати про підтвердження доходів. Згідно з меморандумом, банки прийматимуть різні документи. Найпростіший варіант для найманих працівників – це довідка про доходи з місця роботи. Для ФОПів – податкові декларації та виписки про рух коштів.
Цікаво, що банки готові приймати електронні документи. В меморандумі прямо вказані довідки ОК5 та ОК7 з податкової. Їх можна сформувати через електронний кабінет платника податків. Також підійдуть документи про зарахування коштів від державних органів – наприклад, пенсії чи соціальні виплати.
Якщо ви отримуєте дохід від здачі майна в оренду, від інвестицій чи інших джерел – подумайте про їх легалізацію. Можливо, саме зараз вдалий момент оформити все офіційно.
Тепер про планування операцій. Якщо ви знаєте, що вам потрібно буде зробити великий переказ – краще подбати про документи заздалегідь. Банки дозволяють збільшувати ліміти, але для цього потрібно буде подати заяву та підтвердити джерело коштів.
Особлива увага – нічним операціям. Якщо ви часто проводите платежі з 24:00 до 06:00 – краще перепланувати їх на денний час. Банки будуть особливо прискіпливо перевіряти нічні операції.
Підсумовуючи наш аналіз банківського меморандуму, маємо досить неоднозначну картину. З одного боку – зрозуміле прагнення банків до більшої прозорості та європейських стандартів роботи. З іншого – запропоновані методи виглядають надто жорсткими навіть порівняно з тими ж європейськими країнами.
Що ми маємо в сухому залишку? Банки фактично створюють нову систему тотального фінансового моніторингу. При цьому роблять це не через зміни в законодавстві, а через добровільну угоду між собою. І саме тут криється головний ризик – відсутність чітких механізмів захисту прав споживачів банківських послуг.
На сьогодні все. Слава Україні, Слава Збройним силам України.