На сьогоднішній день, мабуть, не залишилось жодного платника ПДВ, який би не стикався із поняттями «блокування», «ризиковий» та «критерій вісім». Спробуємо «розкласти все по поличках» та розібратися, з чого все починається, що за чим слідує, як уникнути небажаних наслідків та як вийти із небажаної ситуації, якщо така вже склалася.
Як правило, перше, з чим стикається платник ПДВ – це те, що під час реєстрації чергової податкової накладної, замість квитанції про її реєстрацію, отримує квитанцію із написом «Документ прийнято. Реєстрація зупинена». В такій квитанції вказується причина зупинення реєстрації податкової накладної. Зупинка відбувається у двох випадках: податкова вважає, що фінансово-господарська операція, яка відображена у податковій накладній підпадає під критерії ризиковості (додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) або сам платник ПДВ відповідає критеріям ризиковості платника податку (Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту – Додаток 1). Із ризиковістю фінансово – господарської операції все більш-менш зрозуміло, а от із ризиковістю платника ПДВ все не так просто.
Відповідно до Додатку 1 всього існує 8 критеріїв ризиковості платника, а саме:
1. Платника податку на додану вартість (далі – платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку – юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Критерії з 1 по 7 є чітко конкретизованими та зрозуміли для платника ПДВ та й на практиці зустрічаються вкрай рідко. А от 8-ий критерій є дуже загальним, а тому дає можливість податківцям включати до нього будь-яке підприємство. Податкова сформувала Довідник кодів податкової інформації, який затверджено наказом Державної податкової служби № 17 від 11.01.2023, за допомогою якого відбувається включення платника ПДВ до складу ризикових (надалі – Довідник). Але й даний Довідник кардинально нічого не змінив, а підстави так і залишились досить розмитими.
Майже у 99 % випадків, податківці відносять платника ПДВ до ризикових саме на підставі пункту 8. І якщо підприємству не позбутись даного статусу, то його функціонування повністю зупиняється, а контрагенти відмовляються від подальшої співпраці, не бажаючи залишитись без свого податкового кредиту, оскільки реєстрація всіх податкових накладних буде заблокована. Що ж робити в такому випадку тому, кого віднесли до 8-го пункту ризиковості? Є два шляхи «виведення» підприємства із такого статусу: надання пояснень та копій документів податківцям, а в подальшому – адміністративне або судове оскарження. На нашу думку, завжди необхідно починати з подання пояснень до податкової.
Після того, як підприємство дізналось, що його віднесли до 8 пункту критеріїв ризиковості, воно необмежене жодним часовим проміжком, коли має подати відповідні пояснення та копії документів. Однак, дуже сильно затягувати теж не варто, оскільки в подальшому це може вплинути негативно на реєстрацію податкових накладних, але про це далі.
По-перше, платнику ПДВ необхідно чітко дізнатись підстави його віднесення до 8 пункту критеріїв ризиковості. В електронному кабінеті платника податків має з’явитись рішення, згідно якого його визнали «ризиковим» (або ж таке рішення може бути надіслане Укрпоштою). Обов’язково до даного рішення має додаватись протокол (або витяг з протоколу) проведення засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В даному протоколі (витязі) має міститись більш детальна інформація, чому саме вас податкова вирішила віднести до ризикових підприємств. Якщо даного протоколу немає, то його треба обов’язково витребувати із податкової, наприклад, шляхом надсилання адвокатського запиту (найшвидший спосіб його отримати – протягом 5 робочих днів). Проаналізувавши інформацію, викладену в протоколі можна починати готувати пояснення та їх документальне підтвердження.
По-друге, під час підготовки пояснень, ви повинні врахувати всі нюанси специфіки вашої діяльності. Пояснення необхідно скласти таким чином, щоб будь-яка людина без юридичної/економічної/бухгалтерської та ін. освіти змогла на 100 % зрозуміти, чим займається підприємство. Теж саме стосується і документів. Не варто готувати документи, посилаючись лише чітко на законодавство про бухгалтерський та податковий облік або судову практику типу того, що ТТН не є документом податкового обліку. Необхідно чітко вичитати кожен пункт договорів, які ви збираєтесь надати і якщо там є посилання на певні документи, то ці документи мають також обов’язково бути надані. Окрім того, не зайвим, а навіть корисним, буде надання додаткових документів, які будуть конкретизувати та підтверджувати ваші фінансово-господарські операції із контрагентами, із-за яких вас віднесли до ризикових. Наприклад, якщо ваше підприємство займається перевезенням вантажів, то надайте разом із поясненнями документи, що підтверджують придбання пального в тій кількості, яке необхідне для здійснення перевезення на певну відстань, а також документи, що підтверджують проходження обов’язкового техогляду транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення. І найголовніше – всі платіжні документи, що ви плануєте подавати разом із поясненнями мають бути завірені лише банківською установою, звичайні роздруківки із клієнт-банку не будуть прийняті до уваги.
Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку разом із документами подається в електронній формі. За результатами розгляду, ДПС може прийняти рішення про відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості. Дане рішення має з’явитись в електронному кабінеті платника податків у день його прийняття.
Якщо ви отримаєте відмову, то маєте право оскаржити її в адміністративному порядку (до податкової) або в судовому. Також ви маєте право повторно подати пояснення із копіями документів з метою виключення підприємства зі списку ризикових. Звертаємо вашу увагу, що кількість спроб подання пояснень є необмеженою. Однак, не варто захоплюватися даною можливістю, оскільки часу на розблокування податкових накладних буде залишатись все менше.
Отже, ви маєте «на руках» рішення про відмову виведення підприємства з ризикових, воно повинно містити конкретну та вичерпну інформацію щодо підстав відмови. Його можна та необхідно оскаржити в адміністративному порядку, на це ви маєте 10 робочих днів. Скарга також подається в електронному вигляді із відсканованими, у відповідному форматі, документами.
Що необхідно зазначати у скарзі? Проаналізуйте відмову, яку ви отримали. Досить часто її зміст буде узагальнюючим, без жодної конкретики, більш того, там буде зазначено, що вами не надано необхідні документи. Тому, слід починати з того, що вам варто чітко вказати, що вами були виконані всі вимоги (якщо звичайно були) та надані всі документи, які повною мірою відображають вашу фінансово-господарську діяльність в цілому, а також із конкретними контрагентами. Не забувайте про такі поняття, як «ділова мета» та «економічна вигода». А далі слід звернути увагу на саму відмову та проаналізувати її відповідність чинному законодавству. Як показує практика, недоліки знайдуться завжди і на них треба чітко вказати. При поданні скарги не забутьте поставити галочку, що ви бажаєте прийняти участь у її розгляді. Розгляд відбувається онлайн, в повідомленні про прийняття скарги ви отримаєте всі інструкції. Ваша присутність дасть вам можливість більш детально розповісти про вашу діяльність, а також ви зможете звернути увагу на найголовніші моменти. У податкової є 10 календарних днів на розгляд скарги без вашої участі та 30 календарних днів, якщо ви хочете прийняти участь у розгляді скарги. Якщо у зазначені строки ви не отримаєте жодної відповіді, то ваша скарга вважається автоматично задоволеною.
Якщо вашу скаргу задовольнили, вітаю. Якщо ж ні, то у вас є останній шлях – це суд. І тут є дві новини – погана та хороша. Хороша – це те, що при грамотному та професійному підході ваша справа буде виграшна із вірогідністю 99 %. Погана новина полягає в тому, що розгляд справи судом може затягнутися на тривалий період, але так буває не завжди – все залежить від регіону розташування суду (від цього залежить навантаження), а також від сумлінності та добросовісності судді.
Наводжу до прикладу декілька судових рішень по виведенню з ризиковості. В них суди чітко зазначили найпоширеніші порушення, яких припускаються податківці під час прийняття рішень про відповідність підприємства п. 8 Критеріїв ризиковості. Серед них основне: жодним чином не досліджувались ваші фінансово-господарські операції та діяльність підприємства в цілому, помилкове віднесення підприємства до ризикових лише у зв’язку зі співпрацею з таким же (на думку податкової) «ризиковим» контрагентом, відсутність конкретних посилань на недостатність чи дефектність наданих документів та ін. Звичайно, платник ПДВ має більшу зацікавленість та мотивацію в отриманні позитивного для себе рішення, тому сам збирає доказову базу, але не забувайте, що при оскарженні рішень контролюючих органів, суб’єктом доказування є саме податківці. В судових рішеннях 520/21007/23, 440/2708/24, 420/35936/23 чудово описані викладені вище обставини. І не дивуйтеся, що у більшості випадків вам потрібно пройти лише першу та апеляційну інстанції, оскільки касація навіть не відкриває провадження тому, що не вбачає для цього підстав.